- урятований
- —————————————————————————————урято́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
урятований — (врято/ваний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до урятувати. || урято/вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. урято/ваний, ного, ч. Той, кого урятували, звільнили від чого небудь … Український тлумачний словник
урятований — [ўр ато/ванией] = врятований м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
ной — я, ч. За біблійною легендою – праведник, який був урятований разом із сім єю під час всесвітнього потопу і через своїх синів став родоначальником людських рас … Український тлумачний словник
врятований — [ўр ато/ванией] = урятований м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови